ГАЗООБМІН

ГАЗООБМІН — сукупність процесів обміну газів між організмом людини або тварини і навколишнім середовищем; полягає у споживанні організмом кисню, виділенні вуглекислого газу, незначної кількості газоподібних продуктів і водяної пари. Кінцева утилізація поживних речовин і використання їх енергії для життєдіяльності організму, утворення тепла і підтримання постійної температури тіла у теплокровних тварин і людини без Г. неможливі. Вивчення Г. у людини важливе для оцінки динаміки захворювання, ефективності лікування і ступеня компенсації. Дослідження Г. широко проводять і у здорових людей. На основі отриманих даних розробляють режими харчування для осіб різних професій, норми кубатури і вентиляції герметичних приміщень та ін. Експериментальні дослідження Г. у тварин проводять з метою вивчення багатьох загальних і спеціальних біологічних проблем (екології, еволюційного розвитку, метаморфозу, сплячки, шоку тощо). Дослідження Г. у фармакології та ендокринології дозволяють з’ясувати вплив різних речовин на інтенсивність окисних процесів; їх широко застосовують у багатьох галузях медицини (анестезіології, авіаційній, космічній, підводній медицині тощо). У зв’язку з профілактикою декомпресійних розладів великий інтерес становить вивчення обміну азоту між організмом і навколишнім середовищем. Залежно від сформованих у філо- й онтогенезі анатомо-фізіологічних і екологічних особливостей організму Г. здійснюється різними шляхами: у найпростіших і деяких багатоклітинних — шляхом дифузії газів безпосередньо через поверхню тіла; у високоорганізованих тварин і людини через шкіру і ШКТ проходить лише незначна частина Г., а основна його частина забезпечується системами дихання і кровообігу. Механізми Г. у людини включають зовнішнє, або легеневе дихання, що забезпечує обмін газів між зовнішнім та альвеолярним повітрям і кров’ю та їх перенесення у тканини з подальшою дифузією між кров’ю та міжтканинною рідиною, та тканинне дихання.

БМЭ. — М., 1976. — Т. 4; Фізіологія з основами анатомії людини / За ред. проф. Л.М. Малоштан. — Х., 2003.


Інші статті автора